Чай восени

2024

Ву Де

Улітку ми набираємося енергії від сонця. Цей Вогонь потім використовується для виковування Металу – дає нам змогу зосередитися на покращеннях, навчанні й тренуваннях. Осінь — ідеальний час для нашої практики ґонфу, час на відточування навичок у заварюванні чаю та підвищення чутливости до його якостей. Традиційно цю пору року вважали часом більшої відданости й дисципліни в практиках. Звичайно, ми не повинні примушувати себе до посиленої дисципліни тільки тому, що «настала осінь», і займатися чимось, що не відповідає нашій сутності. Треба дозволити пристрасті керувати нашою роботою і вдосконалюватися в чаї, тому що ми любимо його – тому що ми хочемо, а не тому, що відчуваємо, що маємо це робити. Неможливо прискорити силою свій шлях до майстерности, оскільки вправність, яка дозволяє готувати чудовий чай, походить від свободи, м’якости та витончености. Це має бути практикою, яка, звісна річ, вимагає відданости та дисципліни, але вони повинні народжуватися з любови. Дисципліна лежить в основі поняття «ґонфу (工夫)», і якщо ми живемо в гармонії з порами року, то зможемо відчути природне бажання спрямовувати літню енергію на оновлену практику вдосконалення – на метал.

Розуміння циклів підживлення та дисциплінування П’яти Елементів дуже допомагає жити відповідно до сезонів та розуміти алхемію чаю. Це вельми корисна, хоча й базова, схема його приготування.

Зазвичай «мати» кожного елемента живить його: вода живить дерево, яке живить вогонь, перетворюючись на попіл (мінеральну землю), що живить землю, яка потім підживлює метал у ній. Зрештою, метал живить воду, із чим цикл починається знову. «Бабуся» кожного елемента дисциплінує його – це концепція, заснована на деяких традиційних сім’ях Хань, де мати часто була лагідною, а бабуся тримала в руках палицю в хаті. Таким чином, вода дисциплінує вогонь, дерево дисциплінує землю (контролюючи ґрунт корінням), вогонь виховує метал (кування), земля дисциплінує воду (береги річки), а метал дисциплінує дерево (сокира або долото). Це дозволяє нам створити базову схему П’яти Елементів для заварювання чаю, у якій:

Вогонь виховує метал, який живить воду. Земля дисциплінує воду, яка живить дерево.

Таким чином, чайник дисциплінується вогнем, щоби метал не перенасичував воду, і збалансовує її кипіння. Потім наш керамічний посуд живиться теплом, яке є основою в чаї ґонфу, і дисциплінує воду, щоби вона не перенасичувала дерево (чай), забезпечивши правильний алхемічний баланс для створення чудової чашки чаю.

Мапа П’яти Елементів трохи нагадує фрактал, із шарами, що накладаються і обертаються один в одному. Щоразу, коли ми проживаємо сезони в пошуках того, як пристосуватися до Природи, нам можуть відкриватися нові кола, що допомагають зрозуміти й, зрештою, удосконалювати наші навички в заварюванні. Проте ці Елементи губляться на практиці, віддаляючись від концепцій, і наближаються до гармонії та плавності. Мапи корисні для планування та зупинки, щоби зорієнтуватися, та ми ніколи не повинні плутати їх із місцевістю або необхідністю бути присутніми під час подорожі.

Кожної пори року бувають дні, коли ми хочемо підживити домінуючий елемент сезону, а з ними й дні, коли нам хочеться його дисциплінувати. Щоби підживити металевий елемент осені, ми використовуємо земляні чаї. Сюди входять деякі шу пуери, шени, як середньої витримки, так і навіть деякі молоді. До них також належать більшість типів чорного чаю і багато Дяньхонів. Для нас осінні дні, які вимагають підживлення, наповнені ранковими чаюваннями з Дяньхонами чи Любао, а иноді й із шеном середньої витримки. Шен пуер, який почав набувати помаранчевих або червоних барв і має трохи гострий смак із солодким посмаком, чудово підходить для балансу через підживлення металу в цю пору року. Наш новий залізний млинець (鐵餅, tie bing), який ми називаємо «Iron Staff», є прекрасним прикладом такого чаю. Ми можемо помітити, що наша концентрація підвищується, коли ми готуємо такі чаї осіннім ранком. Спробуйте попити приємний, чистий землистий Дяньхон на кшталт нашого «Vibrance» протягом декількох днів восени і подивіться, як він впливає на організм і чи надає більше сезонної рівноваги.

Вогонь дисциплінує метал, тому восени ми докладаємо більше зусиль не тільки для вдосконалення своїх навичок ґонфу, а й для відпрацювання всіх навичок роботи з вугіллям. Ми намагаємося використовувати вугілля під час кожного заняття восени, навіть якщо це тільки для підтримання температури. Пам’ятайте, що в чаї є два типи тепла: джерело та підтримання. На джерелі кип’ятять воду, а друге відповідно підтримує її температуру. Иноді це одне й те саме, наприклад, коли ми вмикаємо інфрачервону плитку, щоби закип’ятити воду, а потім перемикаємо її на нижчу потужність для підтримання тепла. Маленька вугільна піч – чудовий спосіб почати навчання і додати більше вогню в цей сезон. Це не тільки покращує якість чаю, а й допомагає нам збалансовувати елемент металу і одночасно живити його, оскільки це навичка, на якій ми можемо зосередитись.

Що стосується вогняних чаїв, які дисциплінують метал цього сезону, то найкращими прикладами є добре пропечені, традиційно оброблені вулони сильнішого окиснення, а також, звичайно, пропечені червоні чаї. Ми любимо готувати Яньча (Cliff Tea, 岩茶) в цю пору року. Зазвичай, як і більшість традиційно оброблених вулонів, весняний чай залишали охолонути, перш ніж випускати на ринок. У давнину це могло означати, що його не починали продавати до китайського Нового року.

У наші дні весняний Яньча (Cliff Tea) пускають у продаж восени, що є ідеальним часом для його споживання. Традиційно оброблені вулони непросто заварювати, що ще більше спонукає нас удосконалювати свої навички цієї пори року. Ви відчуєте, коли такий чай буде правильно приготований: він розкриється і засяє повним ароматом, розквітне й пошириться по всьому роті, горлу й далі. Багато наших учителів кажуть, що коли чай виготовляли з більшою майстерністю в 1970-80-х, заварений вулон наповнював усю чайну крамницю своїм ароматом. Можливо, це історія на кшталт «ходити до школи вгору в обидва боки», але вона натякає на велич добре виготовленого, традиційно обробленого вулона, який також і добре заварений.

Звичайно, осінь також і чудовий час для практики нашої церемоніяльної методи, яку в Японії називають «темае» (шов цянь, shou qian, 手前, китайською). Ми вправляємося, використовуючи для цього пропечені Червоні в цю пору року, такі як класичні «Elevation» чи «Ruby Red». Ці вогняні чаї також допомагають дисциплінувати метал цього сезону, вносячи більшу рівновагу в день, і в той же час, живлячи метал, надають нам форму для вдосконалення (тому що ми це любимо).

Для нас осінь – чудовий сезон для Чадзінів. Якщо ви живете в регіоні з чотирма порами року, мінливе листя має дивовижний вигляд і часто є ідеальним часі для чаювання просто неба. (Ми також любимо приносити його додому й розсипати на чайному столі.) На Тайвані осінь прохолодніша й більш комфорта, вона позбавляє нас від літньої спеки й вологости. У цей час ми часто п’ємо чай просто неба, а також маємо по два чаювання на день – одне вранці, а друге в пообідній час (чай із чаш, а потім ґонфу). Це надихає, формуючи нашу практику заново, щоби вона відточувалася для зими.

Статтю було надруковано в осінньому числі
часопису “Всесвітньої Чайної Хатинки” за 2024 рік.

Українською перекладено спеціяльно для TeaHut.com.ua