Питання і відповіді.
Літо, 2024 рік
Перелік питань:
- Чому варто використовувати їсінський чайник?
- Чи можливо таке, що в майбутньому глина дзіша буде видобуватися десь у иншому місці?
- Якщо глина дзіша має такий позитивний вплив на воду та чай, то чому б не використовувати чашки з неї чи, можливо, порцелянові чашки з унутрішнім покриттям із цієї глини?
- Чому деякі люди під час заварювання чаю ґонфу переливають настій із одного їсінського чайника в инший?
- Чи є чайники з бічною ручкою, виготовлені з глини дзіша? І чи підійдуть вони для чаю з чаш?
- Чому Тайвань свого часу так сильно вплинув на Їсін? Чи зберігаються ці впливові зв’язки й донині?
- Чому варто використовувати їсінський чайник?
«У світі існує лише один керамічний чайник, і ім’я його — Їсін.» Цей напис висить над дорогою, коли ви в’їжджаєте до невеликого промислового містечка Їсін у провінції Дзянсу. Подібне твердження звучить дещо хвалькувато, проте воно відображає багатовікові традиції майстерности й відданости справі створення найкращих у світі чайників у термінах якости виготовлення, ергономіки та впливу глини на смак чайного настою. У нашій традиції існує чітке розмежування між чаєм із чаш та чаєм ґонфу, і ми здебільшого відокремлюємо ці два способи. Хоч вони й дещо перетинаються, чай із чаш більше зосереджений на церемонії та медитації, тоді як чай ґонфу — на приготуванні найкращої чашки, яка тільки можлива. Обидва вони спираються на дух повної відданости якості, коли жоден компроміс не є надто дрібним чи надто дорогим, щоб ми його не прийняли, якщо це зробить чай кращим. А втім, сутність поняття «краще», якщо її підсумувати (дещо спрощено), у них різна. У чаї з чаш, якому ми віддані, «краще» уособлюють гостинність і мудрість, а в чаї ґонфу — це «Десять якостей чудового чаю». Тому в чаї з чаш якість посуду є швидше естетичною, і навіть функціональні аспекти йдуть иншими шляхами, ніж у чаї ґонфу, де форма, матеріял та ергономіка посуду для нас найважливіші. Розгляньмо ці елементи, розкриваючи те, чому посуд з Їсіна був таким важливим від самого зародження чаю ґонфу для тих, хто його практикував. Найзначущим із цих трьох факторів є матеріял.
Після падіння династії Юань (1279–1368 рр.) перший імператор династії Мін (1368–1644 рр.), Мін Тайдзу (імператор Хонву, 1328–1398 рр.), заохочував людей пити заварений чай як у культурному, так і в законодавчому плані. Бувши колись селянином і ченцем, він вважав, що простий чай, який підходить імператору, підходить для всіх. У Китаї було багато гончарних печей, які виробляли посуд для чаювання, і всі вони почали виготовляти великі чайники, щоби підтримати стиль заварювання, який був у фаворі при дворі. Проте одна з них дуже швидко захопила цей ринок. Усі чоловіки, жінки й діти в «Місті чайників» почали виготовляти їх. А чому? Є достатньо причин для підйому їсінської кераміки, зокрема те, що вона поєднувала в собі багато видів мистецтва, які полюбляли чиновники та вчені: поезію, різьблення (як каліграфію), кераміку й, звичайно ж, чай. Иншою важливою причиною був вплив цієї глини на чай: вона згладжувала настій, поєднувала аромати, розкривала листя і створювала м’яке, ніжне відчуття цілісности, яке легко відчували всі ті, хто звертав увагу на вміст своїх чашок. Насправді ефект був настільки сильним, що навіть ті, хто надавали перевагу елегантності та кольору порцелянового чайника, незабаром закохалися у вплив цієї глини на чайний настій. Сьогодні ми знаємо більше про склад їсінської глини, яка не містить свинцю і не покривається поливами, та ця розмова виходить за межі цього короткого резюме. Досить сказати, що посуд з Їсіна виготовляється з руди та формується вручну (не викручується на гончарному колі), а подвійно пориста, багата на мінерали глина, безсумнівно, впливає на чай, який у ній знаходиться. Переконайтеся в цьому самі.
Що стосується ергономіки та форми, то мистецтво приготування чаю ґонфу зародилося і розвивалося під впливом чайника з Їсіна, який ще називають «батьком чаю». Протягом століть чайник від «Менченя (孟臣)», що є иншою назвою їсінського чайника, був основним інструментом у приготуванні чаю ґонфу. Це було майже настільки ж пов’язано з формою та ергономікою, як і з матеріялом. Насправді в давнину було дуже важко винайти нову форму чайника, оскільки чай ґонфу був місцевою методою заварювання, популярною в «Трьох Джовах» — Чаоджов, Фуджов та Цюаньджов — а майстри заварювання там були дуже досвідченими. Якщо вони не могли розпізнати якісний чайник, у них був учитель, який точно міг це зробити, і вони показували йому або їй своє нове придбання. З цієї причини будь-яка нова форма мала працювати так само добре, як і стара, инакше вона не могла б завоювати популярність на ринку, націленому на майстерність. У Їсіні завжди була частина ремества, присвячена естетиці, однак усі чайники також мали виконувати свою функцію з приготування чаю. Є такі, що більше схиляються до естетики, і такі, що виготовлялися заради функціоналу. Найкращі з них знаходять золоту середину. На вишукані їсінські чайники приємно дивитися і тримати їх у руках. Вони ніби вкладаються в пальці, як добре виготовлені дверцята шафи або чистий, змащений мастилом замок, який просто встає на місце. Хороший чайник добре збалансований і відчувається як частина нашої руки. Він плавно наливає і дозволяє відчути зв’язок між цівкою з носика та чашкою.
Зрештою, причин, чому посуд з Їсіна ідеально підходить для заварювання чаю, значно більше за ті, що ми можемо тут навести. Він добре зберігає температуру, робить смак чаю м’якішим і надзвичайно добре пристосований для його заварювання в стилі ґонфу, адже майстри вдосконалювали цей посуд протягом століть. Ніщо не може зрівнятися з ним. Та лише наші власні руки, очі, ніс і рот можуть визначити це напевно.
- Чи можливо таке, що в майбутньому глина дзіша буде видобуватися десь у иншому місці?
Це вже відбувається. Руду для виготовлення посуду в Їсіні видобували переважно на двох основних і одному додатковому родовищі, серед яких найважливішими були гори Жовтого Дракона (黃龍山) та Синьо-Зеленого Дракона (青龍山). Ці копальні були зачинені наприкінці 1990 років. Наразі велика частина глини, що використовується для виготовлення їсінського посуду для чаю, походить із провінції Аньхвей та инших частин сусідньої провінції Дзянсу. З часів, коли шахти ще працювали, залишилося багато справжньої руди та глини, проте не всі виробники чайників використовують цей старий, дорогий матеріал. Насправді деякі з дивовижних якостей, які їсінські чайники надають чайному настою, можуть бути втрачені, якщо використовувати чайник, виготовлений із руди з инших регіонів. Ми самі не проводили належних досліджень, щоби визначити відмінності в мінеральному складі глини з навколишніх регіонів, проте обговорювали це з багатьма досвідченими чаєлюбами з усього світу, які використовують методу ґонфу, та з виробниками чайників в Їсіні, які всі стверджували, що така глина не має подібного ефекту на чай. Підозрюємо, що саме тому деякі люди, випробувавши сучасний чайник з Їсіна, дивуються, чому навколо нього стільки галасу протягом століть. Може вони не відчувають різниці в чайному настої, бо коли використовується неавтентична глина, то її немає? Тим не менш, неможливо отримати такі самі результати з будь-якої відомої глини, що не походить з основних районів видобутку. Одного дня їх можуть знову відкрити, та це буде складно, оскільки доведеться перенести дороги, будинки й инші споруди. Наш учитель завжди каже, що якби десь у світі було виявлено глину, яка робить кращий чай, він, звичайно, навчив би людей використовувати її, проте вдома продовжував би користуватися своїми чайниками із дзіша, бо «хто ж захоче розривати п’ятисотрічний шлюб?»
- Якщо глина дзіша (zisha, 紫砂) має такий позитивний вплив на воду та чай, то чому б не використовувати чашки з неї чи, можливо, порцелянові чашки з унутрішнім покриттям із цієї глини?
Чашки, виготовлені з пурпурового піску, є. Проте головна проблема таких чашок полягає в тому, що в них неможливо оцінити зовнішній вигляд чайного настою. Усе сприймається однаково, а чаєлюби прагнуть насолодитися кольором, прозорістю і глибиною свого чаю. Коли це стало загальновизнаним у світі ґонфу, майстри почали створювати їсінські чашки, покриті зсередини шаром порцеляни. Однак способи та їхнє розуміння порцеляни обмежували її якість у таких чашках. Вони далеко не такі хороші, як чисто порцелянові. Нарешті, їсінський посуд також шорсткий на дотик до губ, що не вирішується порцеляновою поливою. Із цих причин ми віддаємо перевагу порцеляновим чашкам для чаю ґонфу.
- Чому деякі люди під час заварювання чаю ґонфу переливають настій з одного їсінського чайника в инший?
Якщо одним словом, то зручність. Це рання версія використання глечика для чаю (чахаю), що походить із японського «Сенчя До». Японські чаєлюби створили глечики для охолодження води, чого вимагає заварювання легких зелених чаїв, а також для зливання чаю після настоювання. Чахаї були впроваджені в китайську чайну культуру тайванцями на початку 1980 років, головним чином тому, що вони також створювали новий вулон слабкого окиснення, який поводиться подібно до зеленого чаю. Потім виробники глечиків додали ручки, що було запозичено від молочника з британських чайних сервізів. Традиційний чай ґонфу розливають безпосередньо в чашки, що також дозволяє нам попередньо прогрівати їх перед кожним заварюванням. Використання чайника як глечика теж японська інновація. Багато наборів «Їнь-Ян» з Їсіна були експортовані до Японії з одним трохи меншим чайником відповідної форми. Використання чайника як глечика може бути корисним для подавання чаю великим групам або людям, які п’ють надто повільно для правильного заварювання в стилі ґонфу. Принаймні чайник ми можемо накрити кришкою і зберегти температуру, а також, можливо, обрати чайник із глини, що ліпша за ту, у якій заварюється чай, щоби напій торкався чогось кращого на своєму шляху до чашки.
- Чи є чайники з бічною ручкою, виготовлені з глини дзіша? І чи підійдуть вони для чаю з чаш?
Колись виготовлялися невеликі чайники з бічною ручкою, призначені для експорту до Японії. Деякі гончарі також робили їсінські чайники з бічною ручкою для ринку ґонфу, та вони легко тріскалися і тому вийшли з моди. Форма з бічною ручкою не сприяє правильному заварюванню та наливанню чаю в традиційному ґонфу ча. Ми не любимо поєднувати чай із чаш і посуд для чаю ґонфу, тому для нас у цьому немає необхідности. Розум, який оцінює якість чайного настою, стаючи чутливим до впливу їсінської глини на чай, не є корисним у чаї з чаш, де ми зосереджуємося на медитації і прийнятті чаю таким, яким він є, без будь-якого розрізнення якости. Крім того, використання великої кількости дорогоцінної та рідкісної їсінської руди для виготовлення чайників із бічною ручкою є марнотратством, особливо з огляду на те, що ми навіть не збираємося зосереджуватися на оцінці впливу глини під час пиття чаю з чаш.
- Чому Тайвань свого часу так сильно вплинув на Їсін? Чи зберігаються ці впливові зв’язки й донині?
У 1980-х шанувальники чаю з Тайваню та Гонконгу підтримали майстрів з Їсіна, надаючи їм допомогу та популяризуючи їхнє ремество. Тайванці обожнюють їсінські чайники. У 1980 роках спостерігався величезний бум колекціонування, і магазинів чайників було майже стільки ж, скільки й чайних крамниць. Цей пік популярности допоміг майстрам з Їсіна процвітати в той час, коли внутрішній попит був дуже низьким. Починаючи з кінця 1990-х і початку 2000-х, внутрішній ринок ґонфу виріс і пережив власний розквіт, який відтоді значно випередив Тайвань і Гонконг. Однак більшість старшого покоління в Їсіні досі мають чудові зв’язки з тайванськими чаєлюбами. Насправді Тайвань та Їсін мали настільки великий вплив одне на одного, що родини, які представляють їхній спільний стиль заварювання, часто називають «Тайвань-Їсін», об’єднуючи ці два слова дефісом. Колекціонування чайників досі популярне на Тайвані, і там є багато чудових знавців чайників, таких як Хван Чєнь Лян, про якого йдеться в цьому числі журналу.
Українською перекладено спеціяльно для TeaHut.com.ua
