Ґонфу та Стрімчакові чаї з Вуї

Майстер Цай Їдже

У розмовах про методи заварювання ми часто чуємо, як представники старшого покоління називають способи чаю ґонфу з Тінджов (Tingzhou), Джанджов (Zhangzhou), Цюаньджов (Quanzhou) і Чаоджов (Chaozhou) найкращими. Але що таке “чай ґонфу” (Gongfu Cha)? І яке відношення це має до гори Вуї (Wuyi Shan) та Стрімчакових чаїв?

Я вже багато років докладаю зусиль заради збереження чайних гір, тому мав чимало можливостей досліджувати Стрімчакові чаї з гір Вуї. Завдяки цій визначеній спорідненості я також багато разів пив чай із друзями, які приїжджали до Вуїшані звідусіль, і зустрічався з багатьма експертами зі Стрімчакових чаїв. Серед них було чимало вчителів Ґонфу Ча з усіх куточків провінцій Фудзянь (Fujian) і Ґвандон (Guangdong), тож ми мали чудову нагоду повчитися одне в одного.

Останнім часом я мав декілька важливих запрошень на заходи, що відбувалися як на Тайваню, так і в материковому Китаї, де я ділився способами заварювання Ґонфу Ча з багатьма чайними друзями. І хоч для мене це були звичайні речі щоденних чаювань, та коли я бачив, яка кількість людей має хибні уявлення чи непорозуміння щодо чаю ґонфу, то змушений був залишатися після численних чайних сесій та відповідати на запитання людей, щоби запропонувати їм те скромне знання, яке я міг би надати. Я наведу тут деякі з цих питань і відповідей, розкладених за розділами, як декілька додаткових пояснень. Для певних поданих слів я всього лише підсумував основні моменти або вибрав найвідповідніші уривки. Задля заощадження дорогоцінного простору я не вдаватимусь тут у зайві деталі.

 

Яким є правильний спосіб написання “ґонфу ча (gongfu tea)” китайською?

У китайській мові є два схожих, проте трохи різних за значенням слова, що обидва вимовляються як “ґонфу”: “工夫” та “功夫”. Обидва вони охоплюють поняття часу, праці, зусиль і навичок. Багато хто вже докладно розтлумачував різницю між цими двома в деталях, та я все одно залишу тут трохи додаткових пояснень. Моє власне розуміння слова “功夫 (ґонфу)” походить зі сфери бойових мистецтв (англійською це слово звучить як “кунфу (kung fu), так називають китайські бойові мистецтва). З иншого боку, моє уявлення про “工夫 (ґонфу)” походить зі “Словника буддійських термінів”, що трактує це поняття, як “чаньський (дзенський) буддійський термін, який визначає “медитацію Чань””. Пан Люй Сіньву казав, що “вислів “спокійний і врівноважений” — це не те, чого можна досягнути без уміння володіти собою; ґонфу полягає в “стримуванні полум’я”.” Пан Чень Жонмень також казав, що “ґонфу “стримування полум’я” — це ніщо инше, як контролювання бажань; як тільки це буде здійснено, характер людини сам по собі стає спокійним”.

За часів династій Мін (1368–1644 рр.) і Цін (1644–1911 рр.) неоконфуціанські вчені-раціоналісти використовували термін “ґонфу (工夫)” на позначення філософської категорії. Джу Сі, засновник Неоконфуціанства, говорив про “ґонфу самовладання” та “ґонфу вивчення причини речей”. У “Відповідаючи на питання друга“ Ван Янмін каже: “Вислів “знати й робити” використовує два слова для висловлення одного ґонфу; це ґонфу залучає обидва тих слова, тому передавання його в усіх деталях жодним чином не зашкодить”. Отже ми можемо бачити, що категорія ґонфу (工夫) є коротким викладом філософії поведінки в реальному світі; прояв накопичених чеснот неоконфуціанських учених-раціоналістів відображається як ґонфу зрощування власної природи.

Днями я прочитав статтю одного чайного товариша з Фудзяні, який вважає, що лише люди з Чаоджов зображують “ґонфу ча” на письмі ієрогліфами “工夫茶”, тоді як фудзянці використовують “功夫茶”. На мій погляд, це не зовсім так. Можна лише сказати, що після того, як гуртки чайної культури Чаоджов деякий час успішно заправляли діяльністю чаю ґонфу та привертали до себе увагу, люди Фудзяні спробували наздогнати їх, запозичивши фразу. До цього здебільшого використовувалися обидва написання, а то й останнє зустрічалося значно частіше. Це призводить до плутанини, оскільки перше є традиційним способом написання “ґонфу”.

Залишивши поза увагою той факт, що в зарубіжних чайних колах багато людей не мають жодного уявлення про ці відмінності й просто кажуть “кунфу ча (kung fu tea)” на кшталт бойового мистецтва, зауважу лише, що в сучасному мандаринському діялекті вимова “工夫” та “功夫” абсолютно однакова. Але ж у тайванській, південноміньській та чаоджовській говірках ці два ієрогліфи насправді мають абсолютно різні вимови й значення: “工” промовляється як ґан (gang, і що римується з “сун (sung)”), тоді як “功” вимовляють як “ґон” (gong, схоже на дзвін). На мою думку, фраза ґонфу пао ча фа (gongfu pao cha fa, 功夫泡茶法) — “спосіб заварювання кунфу ча” — хоч і може використовуватися для опису мистецтва й техніки заварювання, проте йому бракує глибокого філософського змісту “工夫茶”, і, отже, він не є достатньою заміною цього терміна. Тому я склав своєрідне “рівняння”, щоби допомогти людям зрозуміти й правильно використовувати цей вислів. Ось воно:

Ґонфу Ча (工夫茶) = Час × (техніка + навички + майстерність + увага до деталей + чутливість + регулярні заняття) × Зрощування себе

Отже, Ґонфу означає не тільки навчання, а й самовдосконалення. Без духовної складової воно не є цілісним.

Як порівняння, ієрогліф “工” також з’являється в назві традиційної китайської техніки живопису, марудної реалістичної методи, яка називається “ґонбі хва (gongbi hua (工筆劃))”. Так само як ми би не погодилися на скорочення назви цієї витонченої, ретельної техніки, що підкреслює складне зображення дрібних деталей, записавши її як “功筆劃”, ми також не можемо взяти термін чай ґонфу (gongfu tea, 工夫茶) із його глибоким філософським змістом і просто замінити його фразою “заварювання чаю кунфу (kung fu tea brewing, 功夫泡茶)”. Тому перед тим, як я почну обговорювати чай ґонфу, я сам вкладу трохи ґонфу, пояснивши ієрогліфи “工夫”. Зрештою, ґонфу ча — це не лише техніка і зовсім не різновид вистави! Чай ґонфу не є просто відпрацьованими навичками заварювання чаю; вам також треба вміти робити наступне, використовуючи чай за посередника:

  1. Пробуджувати доброту у своєму серці
  2. Перебувати в постійному стані спокійного усвідомлення і не потребувати про це нагадувань
  3. Досягати відчуття свободи, одночасно дбаючи про всіх присутніх
  4. Бути добрими й уважними до инших у всьому, що ви робите
  5. Помічати й користуватися слушним моментом для співпраці!

 

Продовження: Частина 2

 

Статтю було надруковано в грудневому часописі
“Всесвітньої Чайної Хатинки” за 2020 рік

Українською перекладено спеціяльно для TeaHut.com.ua

Чайник і чашка