Обирання їсінського чайника

Хань Чі Ло

Коли мова заходить про їсінські чайники, існує дуже багато варіянтів, і значна частина з них виготовляється з імпортованої глини, а не зі справжньої їсінської руди. Важливими навичками на шляху до Ґонфу є вміння добирати правильний чайник із фіялкового піска. Ця стаття готує загальну суміш головних мірил щодо обирання чайника.

Їсінський чайний посуд зустрічається майже всюди, де шанують чай. Якщо ви любите й колекціонуєте його, ви також будете збирати і їсінські чайники. Протягом цілих поколінь вони є невід’ємною частиною китайської чайної церемонії. Часто, як витончені витвори мистецтва, вони демонструють найчудовіший шмат гончарної майстерности, і разом із тим, окрім їхнього прекрасного зовнішнього вигляду й класичних кольорів, вони також мають суто практичне застосування. Ніхто не зможе відкинути той факт, що від використання їсінського посуду чай стає ліпшим. Із заварюванням його в добре напрацьованому їсінському чайнику ви безумовно покращуєте всі аспекти свого досвіду, починаючи від смаків і ароматів і закінчуючи навіть естетикою свого чайного простору. Дивна річ, чим більше ми використовуємо їсінський посуд, тим блискучішим, глянсуватішим і гладкішим ставатиме чайник, від чого він набуває ще сильнішої привабливости. Навряд чи якийсь инший вид мистецтва зможе посісти таке значне місце в нашому повсякденному житті й через це настільки ж цінуватися за своїми значенням та елегантністю. Саме тому багато старих чи гарно зроблених їсінських чайників не мають ціни. Для чайного шанувальника улюблений чайник як старий товариш, і вартість його не порівняти з жодним коштовним камінням чи ювелірними виробами. Инколи люди дивуються такій славі їсінських виробів. Чому вони настільки покращують чай? І як саме обирати їх?..

Для оцінки їсінських чайників існують як художні, так і функціональні стандарти. Із точки зору мистецтва важливо, щоби чайник був гарної форми й приносив естетичну насолоду. Одним своїм зовнішнім виглядом він має надавати витончености чайній церемонії. Красиві чайники додають чайної атмосфери та привносять елегантність у будь-яку иншу світську діяльність. Існує чотири рівні майстерности, які ми використовуємо при обговоренні їсінської кераміки:

Предмети масового виробництва

Їх штампують, щоденно виготовляють сотнями, практично не вкладаючи жодної майстерности. Їм не властива широка різноманітність, та й глина для них береться зазвичай нижчого ґатунку. Їх роблять заради того, щоби запропонувати чайники ширшим споживацькім колам за прийнятними цінами. Величезні мануфактури наймають чимало керамістів для роботи позмінно, щоби викручувати чайник за чайником. Инший їх різновид виготовляється способом литва, коли рідку глину заливають у форми.

Вироби ручної роботи

Ці предмети вже мають тоншу техніку. Зазвичай вони дуже пристойної якости. Їх викручують чи виліплюють руками, а иноді, щоби забезпечити якість, ще й обмежують кількість кожного з них. Вони вже демонструють ширший ряд конструкцій і форм, хоча зачасто є імітацією виробів минулого чи культурними тенденціями в часі.

Особливі мистецькі вироби

Ці вироби виготовляють відомі керамісти, які зазвичай вже мають майстерний досвід, і функціональність, рівно як і краса їхніх витворів, підкреслює це. Такі чайники найшанованіші серед колекціонерів. Чим рідкіснішими вони є, тим більше вони зростають у ціні з використанням і часом.

Майстерне художництво

Деякі віддані митці перевершують навіть своїх сучасників. Вони перетнули межі просто виготовлення творів мистецтва і досягнули стану Майстерности. Більшість із цих чайників коштують стільки, що їх навіть не використовують — вони стають хатніми чи музейними експонатами.

Обирання Чайника

Обираючи чайник, можна спробувати дізнатися про його походження. Багато колекціонерів розпочинають своє дослідження їсінського посуду з навчання розпізнавати деякі печатки на денцях чайників. У випадках масового виробництва чи виробів ручної роботи вони можуть бути як ім’ям митця, так і назвою мануфактури загалом. Усе ж мати вихователя, який хоч якось визначатиме наші придбання на початку, дуже допомагає. У більшості випадків будь-хто може розрізнити вироби масового виробництва від инших категорій, хоча бачити несхожості між тоншими групами буде вже складніше. А втім, навіть вироби масового виробництва не є обов’язково небажаними — усе залежить від переваг стилю і бюджету. Тим не менш, споживачеві важливо знати, що саме він купує. Тому краще обирати продавця з доброю репутацією і прозорішою інформацією про сам продукт. За відсутности допомоги найліпше просто потримати чайник у руках якийсь час, і, покладаючись на свої відчуття, визначити його художню якість і функціональність. Він повинен мати гарну форму й структуру, чудові пропорції між носиком, ручкою, кришкою та денцем. Рівень майстерности має бути помітний лише на позір і дотик, принаймні хоча би настільки, щоби можна було знати, це просто ручна робота чи вже вищий клас. Звісна річ, ціна та особиста перспектива будуть також відігравати свою роль у виборі. Він має бути функціональним і відповідати потребам користувача щодо об’єму, типу чаю та естетичних уявлень.

Функціональність

Функціональність, другий критерій оцінки їсінського посуду, насправді не такий уже й відірваний від художніх стандартів. Багато з тих вартостей, що визначають високу функціональну якість чайника, також пов’язані з його художньою цінністю. Функціональність і художня вартість будуть обидві важливі, звісно, якщо ви не надумали колекціонувати чайники й ніколи їх не використовувати для заварювання. У наші дні більшість колекціонерів полюбляють обговорювати три різні аспекти придатности чайників: глину, форму та техніку. Глина не дарма йде першою. Одна з основних причин, чому Їсін став настільки відомим, полягає в унікальному складі руди з цієї провінції. Більшість глиняних порід мають у собі залишки свинцю, що робить їх небезпечними в щоденному використанні. Через це керамісти піддають свої вироби другому обпалу, використовуючи поливи. Наносять їх так само, як і фарби, і за конституцією вони схожі на скло. Поливи заповнюють усі пори в глині й укривають її шаром захисного гладкого покриття, що усуває загрозу свинця і робить чашку, чашу чи чайник функціональними. Більш того, різноманітність кольорів, технік і формул серед полив додає ще один рівень творчости до художнього процесу. Проте глина з Їсіну природно вільна від свинцю. Ця рідкісна чистота дозволяє майстрові взагалі оминати процес поливування і випалювати чайники один раз тільки для того, щоби надати їм твердої форми. Від цього глина залишається у своєму природному, дірчастому стані. Величезна кількість пор тоді починає поглинати олії з того чаю, що використовується, і це покращує смак подальших заварок усе помітніше, разом із тим як чайник ставатиме «напрацьованішим». Ось чому чайні поціновувачі для кожного типу чаю зазвичай використовують тільки один чайник, адже, приміром, ніжний зелений може зіпсуватися від тих глиняних стінок, що були напрацьовані пуерами.

Глина – це все

茶 Цих три чайники однієї з найулюбленіших форм Ву Де — форми Архата (Архат — буддійський святий). Кажуть, що формою вони нагадують людину, яка сидить у позі лотоса. Усі три роботи Майстра Ченя. Найсуттєвіше, чим вони відрізняються поміж собою — глина. Усі вони зроблені з “фіялкового піска” — з глини, видобутої ще у 1980-х. Незважаючи на це, вони розміщені за зростанням якости: той, що знаходиться подалі від нас, виготовлений із найчистішої дзіша, яку ми тільки бачили в сучасності.

Невідворотний факт, що основа чудового чайника — це глина високої якости. У провінції Їсін її різновидів дуже багато: червона, фіялкова, чорна, коричнева, зелена, блакитна тощо. Кожний із них має свої особисті характеристики. Деякі з них придатніші для певних типів чаїв. Щоби пізнати більшу частину відмінностей поміж глинами, вам просто треба потримати їх у руках. Чайники робляться для того, щоби їх торкатися. Їм дуже це подобається, і блискучіша поверхня — явний прояв їхньої вдячности за те. Якщо глину очищували руками в традиційний спосіб, то вона коштуватиме дорожче. Більшість із відмінностей між виробами масового виробництва й вищого ґатунку полягають у тому, що промислові чайники виготовляють із руди, яка піддавалася механічній обробці, часто змішаної з хемікатами для зміни кольору, і зменшують вартість природних матеріялів. На жаль, оскільки шахти були закриті наприкінці 1990-х, справжньої глини дзіша з гір Жовтого Дракона чи Зелено-блакитного Дракона стає все менше. У наші дні всі чайники з великих мануфактур зроблені з матеріялу, завезеного з инших районів Дзянсу чи навіть з Аньхвей.

Люй Яо Чень — один із тих відомих майстрів, що очищують глину руками. Він розповідав, що коли бачить дуже якісну руду, то ніколи не може пропустити її, скільки би вона не коштувала. «Через те що руди стає все менше, найякісніша з неї буде тільки зростати в ціні. На мою думку, важливо, щоби вона очищувалася руками, саме в той спосіб, як це робив ще батько мого батька.» Новакові потрібен деякий час на навчання розпізнавати якість глини, але треба вміти розрізняти бідніші глини за самим зовнішнім виглядом і на дотик, а й иноді, хоч і не завжди, за їхнім цінником. Часом ми дзенькаємо об бік чайника його кришечкою і слухаємо звук. Вищий за тоном дзвін свідчить про те, що чайник краще придатний для чаїв із сильним ароматом, наприклад, Зелених; а нижчий, глибший і глухіший звук каже, що цей вже ліпше підійде для чаїв із крутішими смаками, приміром, для Вулонів чи Пуера. Обирання глини за її придатністю для чаю, що заварюватиметься в ній, так само як і за її кращу якість, і яка, за можливости, була очищена руками — чудова відправна точка на шляху визначення того, який саме чайник вам використовувати.

Форма

Другий аспект функціонування — це форма чайника. Звісна річ, значна частина того, що називають формою, є породженням творчого руху митця чи задуму колекціонера. Проте існують деякі її аспекти, які також важливі для функціонування. Так само як і з глиною, деякі форми краще працюють із певними типами чаїв. Приміром, комусь може бути не до вподоби чайник із дуже малим вхідним отвором для заварювання вулонів поздовжньої згортки на кшталт Вуїшанських «Стрімчакових» чаїв — довелося би дрібнити й ламати листя для того, щоби закласти його всередину. Вулони сферичної згортки, з иншого боку, розкриваються ліпше в чайнику, що має округлішу форму, адже вона надає їм місце для повного, гармонійного розкриття. Пам’ятайте, достатньо керамістів, які виготовляють чайники, самі не п’ють багато чаю, і тому не знайомі з усіма пов’язаними з цим особливостями. Деякі роботи мають гарний вигляд і чудові форми, але вони взагалі не функціональні. Треба переконатися, що носик добре й гладко зливає, що ручка чайника є зручною, і що сам рух наливання відбувається доволі легко. Новіші чайники можуть мати сито в носику, яке не повинно забиватися. Инколи використання для носиків із суцільним отвором металевого фільтра може бути виправдано, але не настільки бажано. Зрештою, жоден аспект чайника не має бути незручним, коли ви тримаєте його чи використовуєте щоденно, хіба що він призначений стояти на поличці в якості мистецького декору. Краса чайника знаходить свій основний прояв у самій чайній церемонії. Він повинен мати відповідний об’єм до кількости бажаного чаю, бути придатної висоти й форми, як для зручности, так і для демонстрації його, а ще мати щільну кришечку і носика, що зливає, немов лагідний потічок збігає з гір. Таким чином, сутності його художніх та функціональних якостей зможуть вільно висловити свою величність. Коли форма чайника симетрична, збалансована й гармонійна, Чадзін, натхнений естетикою і майстерністю декоративно-прикладного мистецтва, почуватиметься зацікавленим, щоби брати його і використовувати для приготування чаю.

Майстерність

І останнім фактором, що визначає функціональність їсінського чайника, є та техніка, яка була використана під час його створення. Був він викручений на колі чи витягнутий руками? Можна побачити всередині кільця, якщо його було викручено (нечасті та здебільшого нижчої якости, якщо мова йдеться про їсінські чайники), і, з деякою кмітливістю, починати розпізнавати вміння кераміста. Носик і ручка мають бути точно на одній лінії, а кришечка повинна майже ідеально входити в отвір. Чим вища майстерність, тим більше з цих аспектів видаватимуться. У визначенні походження виробу дизайн і форма також будуть корисними ключами. Вартість чайників, так само як і з творами инших мистецтв, часто ґрунтується на репутації митця. Проте китайці мають традицію, згідно з якою учні копіюють роботи майстрів, тож під час купівлі таких коштовних шедеврів треба бути обережними. Унаслідок цього дещо з техніки використовується з метою чисто підкреслити зовнішній вигляд чайників. Їх прикрашають каліграфією, живописом, ритуванням, декоративними пейзажами та багатьма иншими мотивами. Необхідно шукати такі техніку й методи, що є неповторними й творчими і разом із тим функціональними — які би надихали і своїм зовнішнім виглядом, і застосуванням.

І насамкінець, вибір їсінського чайника дуже сильно залежить від уподобання. Обираючи його, людині необхідно знайти той, що буде її приваблювати, адже вона використовуватиме його ледь не щодня. Ваш смак, бюджет і чайні вподобання — усе це відіграватиме живу ролю при його купівлі. Основні вказівки, наведені тут, на кшталт добре притертої кришечки, мелодичного звуку чи правильного носика — усе це лише стратегії, які, зрештою, є другорядними відносно ваших почуттів. Багато колекціонерів, коли їх просиш показати свого улюбленця, знову тягнуться вглиб поличок і дістають якийсь маленький і дешевий чайничок, своє перше придбання, що добре служив їм усі ці роки й був вірним товаришем, який підтримував їх під час того, як вони зростали в розумінні чаю і чайного посуду.

Статтю було надруковано в травневому числі
журналу “Всесвітньої Чайної Хатинки” за 2017 рік.

Українською перекладено спеціяльно для TeaHut.com.ua